Про наскрізні змістовні лінії у навчанні предметів художньо-естетичного профілю

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання предметів освітньої галузі "Мистецтво" згідно Проекту оновленої програми "Мистецтво 5 - 9 класи" вводяться наскрізні змістові лінії − соціально значущі надпредметні теми, які сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Зміст наскрізних змістових ліній є складовою основного змісту освіти і реалізується через відповідні трактування, приклади і методи навчання, створення надпредметних, загальношкільних проектів (зокрема, через творчу роботу, яка виходить з наскрізних тем або інтегрує навчальні предмети) тощо.

Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено: "Екологічна безпека та сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість та фінансова грамотність".

"Екологічна безпека та сталий розвиток" націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація змістової лінії "Екологічна безпека та сталий розвиток» здійснюється на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все взаємопов’язане; виробленню в школярів екологічно-моральної поведінки та пошуку шляхів вирішення екологічних проблем; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.

"Громадянська відповідальність" спрямована на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого, толерантного ставлення до культурних надбань свого народу, країни, світу; усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час опанування учнями досягнень українського мистецтва, зокрема, у контексті світової мистецької спадщини.

"Здоров'я і безпека" націлена на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме розвитку емоційного інтелекту, гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема, через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, зниженню кількості захворювань та поведінкових ризиків, що становлять небезпеку для їх здоров’я.

"Підприємливість та фінансова грамотність" націлена на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні і слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їх реалізації, зокрема, через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній та колективній).

Відповідно до вимог сьогодення сучасна українська загальноосвітня школа має плекати творчу інтелектуально розвинену особистість, здатну до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження. Результат мистецької освіти – набутий комплекс компетентностей випускників школи.

В галузі мистецької освіти заслуговує уваги ґрунтовна класифікація компетентностей, запропонована Л. Масол, в якій науковець виокремлює основні групи компетентностей.

Класифікація компетентностей у галузі мистецької освіти запропонована Л.Масол

1) особистісні:
а) загальнокультурні (світоглядні уявлення, ціннісні орієнтації),
б) спеціальні (мистецький тезаурус, ментальний естетичний досвід, художньо-творчі здібності, художньо-образне мислення);
2) соціальні:
а) комунікативні (здатність до спілкування, взаєморозуміння),
б) соціально-практичні (здатність до співпраці, роботи в команді);
3) функціональні:
а) предметні знання та вміння (музичні, образотворчі, театральні тощо);
б) міжпредметні галузеві (художньо-естетичні) та міжгалузеві (художньо-гуманітарні);
в) метапредметні (загальнонавчальні):
Комплекс компетентностей у галузі мистецької освіти школярів розуміємо як інтегральний духовно-естетичний феномен, який забезпечує готовність і здатність учня мобілізувати персональні ресурси – організовані в систему художні знання, уміння, ставлення, здібності, якості, необхідні для ефективного вирішення завдань у типових і нестандартних ситуаціях, у побудові власної траєкторії життєтворчості.
Якщо художня обізнаність включає знання і уявлення у сфері мистецтва, художнє сприймання передбачає здійснення перцептивно-когнітивних програм з осягнення сенсу творів мистецтва, який зумовлюється загальним рівнем її естетичної культури, художнє мислення – процес продуктивної аналітико-синтезуючої діяльності на основі активізації
емоційно-образних і асоціативних комплексів з метою створення власної художньої інтерпретації, то художньо-естетична компетентність передбачає певну досвідченість особистості у царині мистецтва. Ця досвідченість характеризує індивідуальний художній досвід, детермінований ментальними корелятами, коли в певній ситуації актуалізуються як устремління (інтенції) особистості до художньо-естетичного самовдосконалення, так і здатність до самоорганізації в галузі мистецької діяльності на основі ціннісних естетичних орієнтацій і з метою розвитку власного художньо-творчого потенціалу. А це вже передбачає комплекс умінь самореалізації: діагностувати власні художні здібності й досягнення, самостійно планувати власну мистецьку діяльність, виявляти цілі самовдосконалення і шляхи їх досягнення, організовувати процес художньо-естетичного самовдосконалення, раціонально розподіляти й мобілізувати
сили, адекватно оцінювати результатів власного художнього розвитку, здатність до саморефлексії і корекції досягнень у царині мистецтва. Отже, компетентність об’єднує зовнішні та внутрішні, стійкі, константні та ситуативно-варіативні параметри особистості.

У постанові «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (Державний стандарт, розд. 1) від 23.11.2011р. № 392 термін «предметна мистецька компетентність» визначений як «здатність до розуміння та творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого й інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування. Як бачимо, цей важливий держаний освітянський документ до предметної мистецької компетентності (образотворчої, музичної) учня включає «здатність до розуміння творчого самовираження», виділяє практичну діяльність, що виражається у формуванні під час «сприймання творів… та їх практичного опанування».

Вона формується у процесі ¢опанування учнями системи знань та уявлень у сфері певного виду мистецтва (знаннєвий компонент), набуття ними художньо-творчого досвіду з мистецтва (діяльнісний компонент), виховання ціннісних орієнтацій щодо мистецтва та мистецької діяльності (ціннісний компонент).

Міжпредметна компетентність − здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей.

У понятті «естетичні міжпредметні компетентності» Л. Масол вбачає складні особистісні утворення міждисциплінарного характеру, які формуються під час опанування різних видів мистецтва, а також передбачають здатність учня орієнтуватися в естетичних параметрах інших сфер життєдіяльності поза мистецьким колом відповідно до сформованих естетичних ідеалів і цінностей, системи інтегрованих художньо-естетичних знань і досвіду.

Предметні мистецькі та міжпредметні естетичні компетентності виявляються у здатності особистості використовувати набутий досвід мистецької діяльності у навчальних та життєвих ситуаціях, зокрема під час практичної, пізнавальної та творчої діяльності, сприймання, аналізу, інтерпретації творів мистецтва, участі у різних мистецьких заходах; у продукуванні креативних ідей та пропонуванні способів їх реалізації; в умінні трансформувати мистецькі знання у досвід діяльності виконання практичних та творчих завдань, естетизації середовища та корекції власного емоційного стану, задоволення власних творчих потреб тощо; у висловлюваннях, судженнях щодо ціннісного ставлення та щодо усвідомлення соціального, культурного, особистісного значення мистецтва; критичній оцінці на основі естетичних засад та аргументації своєї позиції щодо творів мистецтва, довкілля, медіа та Інтернет-ресурсів

Мистецька освітата
Результаnи навчання

Учень / учениця:

мислить творчо, втілюючи власні оригінальні ідеї;
самостійно та у співпраці з іншими бере участь в естетичному перетворенні довкілля;
виявляє художньо-образне мислення у процесі художнього сприймання і творення, для продукування креативних ідей у різних сферах життя; виявляє гнучкість мислення та емоційно-ціннісне ставлення;
володіє способами вираження думок, почуттів через художньо-творчу діяльність та сприймання мистецтва;
орієнтується в мистецьких процесах минулого і сучасного;
сприймає, інтерпретує і творить художні образи, набуваючи досвід емоційних пережи вань, осмислює цей досвід;
свідомо використовує мистецтво для коригування власних емоційних станів;
використовує сучасні технології для творення художніх образів, а також для вираження думок, почуттів та ідей про мистецтво;
критично оцінює вплив мистецтва та інформаційного простору на формування власних та суспільних естетичних цінностей, здатний /-а запобігати його негативним впливам на власне життя;
аналізує й оцінює результати власної художньо-творчої діяльності та своїх однолітків;
зіставляє власні творчі погляди та їх вираження з думкою інших;
шанує національні мистецькі цінності, зберігає і поширює національну культурну спадщину в сучасному мультикультурному світі.

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ "МИСТЕЦТВО"

1. Спілкуваннярідною /державною мовою
Уміння:
усно й письмово висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва;
брати участь у дискусіях, обговореннях на теми мистецтва, чітко формулювати судження щодо мистецтва і мистецьких явищ;
ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність та творчість інших.
Ставлення:
усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність до їх поширення.
Навчальні ресурси:
твори мистецтва та про мистецтво (друковані, аудіо-, відео- тощо), інсценізації, театралізації, хоровий та ансамблевий спів тощо, мистецькі проекти, дискусії, презентації.

2. Спілкування іноземними мовами
Уміння:
сприймати твори мистецтва інших країн та намагатися їх інтерпретувати, використовуючи знання про культуру цих країн;
спілкуватися про мистецтво іноземними мовами;
описувати враження від мистецьких творів іноземними мовами;
презентувати (усно чи письмово) власні твори іноземною мовою.
Ставлення:
пошанування культурного розмаїття, розуміння ролі іноземної мови як мови міжнародного мистецького спілкування;
готовність до налагодження міжкультурного діалогу, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов.
Навчальні ресурси:
твори мистецтва, сайти музеїв світового значення.
3а. Математична компетентність
Уміння: аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій, визначення метру, запису ритму, створення сценічних композицій (імпровізацій), різноманітних художніх продуктів із використанням медіа-, інтернет-ресурсів тощо.
Ставлення:
усвідомлення взаємозв’язку математики і мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва.
Навчальні ресурси:
схеми, таблиці, твори мистецтва, інформація про митців, обдарованих у сфері математики, спостереження, вимірювання, обчислення.
3б. Компетентності у природничих науках і технологіях
Уміння:
спостерігати, досліджувати і відтворювати в художніх образах довкілля та явища природи засобами мистецтва;
використовувати нові технічні засоби для втілення художніх ідей, реагуючи на постійний розвиток новітніх технологій;
застосовувати знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо).
Ставлення:
розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкту для художньо-образної інтерпретації.
Навчальні ресурси:
спостереження за довкіллям та явищами природи для відтворення засобами різних видів мистецтва; аналіз творів мистецтва, виконання творчих робіт із природних матеріалів; інформація про митців, які здійснили відкриття у сфері природничих наук.
4. Інформаційно-цифрова компетентність
Уміння:
застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів;
добирати та опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності.
Ставлення:
усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та віртуальних мистецьких подорожей.
Навчальні ресурси:
графічні, музичні комп’ютерні редактори, інтернет-ресурси, навчальні комп’ютерні ігри тощо.

5. Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:
визначати власні художні інтереси та потреби;
планувати та організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво;
оцінювати й аналізувати результати розвитку власної творчої діяльності;
раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію.
Ставлення:
усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку.
Навчальні ресурси:
текстова, візуальна, аудіо- та відеоінформація з різних видів мистецтва, мотиваційні, рефлексивні, випереджальні методи.
6а. Соціальна компетентність для здоров’я і добробуту
Уміння:
використовувати мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та корекції власного психоемоційного і фізичного стану;
шукати взаємовпливи між мистецтвом та розвитком суспільства;
співпрацювати в групі над створенням мистецьких проектів.
Ставлення:
сприймання мистецького твору як форми самовираження людини, на яке вона має право; засудження плагіату, готовність до комунікації, самостійність і мобільність у творенні ідей та ухваленні рішень, усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури і надбань інших культур.
Навчальні ресурси:
твори світового значення українських та іноземних митців, візуальна, аудіо- та відеореклама, твори учнів, індивідуальні, групові, мистецькі проекти, арт-технології.
6б. Компетентності для демократичного громадянства
Уміння:
реалізовувати культурні заходи, їх популяризувати;
критично аналізувати й оцінювати твори мистецтва і мистецькі явища;
ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів;
виявляти солідарність та зацікавлення у спільному розв’язанні проблем, залучаючи місцеву громаду та ширшу спільноту;
творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище для друзів, сусідів, мешканців місцевої громади;
виявляти соціально-економічні можливості культурної діяльності.
Ставлення:
розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; повага до прав і свобод людини, зокрема до свободи слова і думки, виражених через мистецтво, громадянська активність, підтримка суспільного розмаїття, зокрема і через мистецтво, утвердження рівності як основи демократії та пошанування відмінностей між ціннісними системами різних релігій та етнічних груп, гордість за здобутки українців у науково-дослідницькій (археологи, мистецтвознавці) та мистецькій діяльності.
Навчальні ресурси:
твори мистецтва, дискусії (напр., «Чи мистецтво може стати засобом утвердження демократії / формування ідеології?»).

Ініціативність і підприємливість
Уміння:
критично оцінювати та інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій;
працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань;
реалізувати мистецькі проекти, презентувати власні твори, пропонувати ідеї, шляхи розв’язання творчих завдань, оцінювати і визначати свої сильні і слабкі сторони;
іти на ризик, впроваджуючи нові ідеї.
Ставлення:
відкритість до інновацій, ініціативність щодо участі в мистецьких заходах, творенні нових мистецьких продуктів, прагнення до творчої самореалізації (відчуття потреби бути учасником мистецьких заходів і подій), відповідальність за особистий і колективний результат, готовність до несприйняття суспільством нових ідей.
Навчальні ресурси:
життєписи митців, які втілили в життя креативні ідеї, рольові ігри, індивідуальна та групова (зокрема проектна) діяльність.
8. Обізнаність та самовираження у сфері культури
Уміння:
орієнтуватися в культурному розмаїтті і розуміти взаємодію між різними культурами;
розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання мистецтва та художньо-творчої діяльності;
аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам різних видів мистецтва, художнім явищам сучасності та довкілля (зокрема естетично оцінювати медіа та інтернет-простір);
створювати художні образи засобами різних видів мистецтва;
продукувати креативні ідеї на естетичних засадах та реалізовувати їх, інтерпретувати та оцінювати явища мистецтва.
Ставлення:
пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність;
повага і толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу;
усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства.
Навчальні ресурси:
твори мистецтва, матеріали для творчості, інтерактивні методи роботи.