Методичні рекомендації вчителю

Методичні рекомендації вчителю до проектування уроку
(блоку уроків)
(варіант схеми "Передбачення уроку")

   ПАМ’ЯТКА ВЧИТЕЛЮ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Основні типи уроків:
а)    теоретичний (бесіда про види та жанри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва і творчість окремих митців);
б)    комбінований (пояснення нового матеріалу з практичним закріпленням отриманих знань).
в)    практичний (продовження практичного закріплення знань, набутих на інших уроках мистецтва)
г)     екскурсія (відвідування музеїв, картинних галерей та виставок сучасних мистецтв).
д)     милування (вихід на природу з метою спостереження краси оточуючого світу, запам’ятовування форм дерев, квітів та інших компонентів довкілля з подальшою практичною реалізацією побаченого у творчих малюнках).

Структура уроку з образотворчого мистецтва містить такі компоненти:
І. Тема уроку.
ІІ. Мета уроку. Мета поєднує три основних аспекти:
а) ОСВІТНІЙ – формування образотворчих знань, умінь та навичок, які супроводжуються розповідями про художників, їх картинок, композиційні та технічні засоби малювання, конструювання, ліплення та аплікації; поповнення словника специфічними термінами та ін.
б) ВИХОВНИЙ – формування духовних і моральних загальнолюдських цінностей засобами образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва: любові до людини, батьків, оточуючого світу; чистоти помислів; поваги до старших, людей похилого віку; гордості за національних героїв, майстрів народного та образотворчого мистецтва; бажання допомогти один одному та ін.
в) ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИЙ – формування творчої фантазії, нестандартного мислення, індивідуальних якостей, які дозволяють дитині не сліпо наслідувати вказівкам вчителя, а проявляти особисті здібності і талант.
ІІІ. Обладнання та матеріали: – для вчителя:
а) образотворчий ряд (наочність, педагогічний малюнок на дошці, ТЗН, запис словникового мінімуму термінів і понять);
б) літературний ряд (вірші, прислів’я, приказки, скоромовки, загадки, ребуси, кросворди);
в) музичний ряд (музика відповідно до теми).
–для учнів: відповідно до теми.
Очікуваний результат: (Це визначення змістовно-образного результату, який вчитель передбачає отримати від кожного учня в кінці уроку на певному етапі художньо-творчого завдання).
VІ. Хід уроку.
Підготовчий етап
1.    Активізація уваги дітей (у разі сприймання – установка на сприймання).
2.    Оголошення теми і завдань уроку.
3.    Підготовча частина. (Актуалізація знань, встановлення зв’язків між старим та новим матеріалом).
Основний етап
1.    Пояснення нового матеріалу.
       -    педагогічний малюнок на дошці (наочність).
2.    Практична діяльність.
Заключний етап
1.    Аналіз (обговорення) робіт учнів.
       - порівняльний аналіз учнівських робіт;
       - оцінка діяльності учнів на уроці.
2.    Пояснення домашнього завдання (усне).
3.    Приведення у порядок робочого місця.
4.    Створення установки на відпочинок.
5.    Проголошення уроку закінченим.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з образотворчого мистецтва

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні, однозначно їх характеризує, демонструє слабосормоване художньо-естетичне мислення, елементарні навички та уміння у творчій художній діяльності.
	2	Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабосформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння та навички, володіє незначною частиною термінологічного мінімуму; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку.
	3	Учень здатний сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом.
II. Середній	4	Учень може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, але не завжди розуміє образної сфери художнього твору; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне.
	5	Учень володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо-конкретну словесну понятійну основу; але не завжди вміє сприймати і відтворювати художні образи, які вимагають абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий.
	6	Учень може відтворити різні візуальні образи, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послiдовно та логічно характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз художнього твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів образотворчого мистецтва.
III. Достатній	7	Учень не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи, робить непереконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; учень знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання недостатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня.
	8	Учень уміє сприймати і репродукувати візуальні образи певного рівня, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів в процесі їх сприймання.
	9	Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образотворчого мистецтва; не завжди самостійно систематизує та узагальнює художній матеріал.
IV. Високий	10	Учень має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає неточність у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди обґрунтовано може довести свою точку зору на художні явища в процесі їх сприймання, не завжди вміє відтворити окремі фрагменти художніх образів. Вказані неточності може виправляти самостійно.
	11	Учень володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх із творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності.
	12	Учень має ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу (жанри, митці, твори образотворчого мистецтва) у межах програми, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв’язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та життєвими явищами. Учень свідомо послуговується мовою візуального мистецтва у роздумах, висновках та узагальненнях щодо сприймання художніх образів, має достатньо високий рівень художньо-мистецького мислення у розвитку світопізнання і свiтовідчуття; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в художній діяльності.

Елементи сюжету уроку	Зміст елементів уроку
1. Актуалізація минулого музично(художньо) -         педагогічного досвіду вчителя і учнів	Що було? Про що? Що з того, що (відомо дітям) було необхідно відтворити, пригадати і використати на цьому уроці: досвід емоцій, уяви, вражень; досвід творчої діяльності; знань і способів діяльності? У тому числі досвід взаємодії з середовищем, що оточує життя учнів, попереднім домашнім завданням ?
2. "Задум" задачі уроку	Про що буде урок? Які відчуття, емоції, переживання я (вчитель) хочу розбудити у дітей вперше? До яких видів музично(художньо) - естетичної діяльності я хочу розвинути у дітей потреби і інтереси? Що з навколишнього світу дитини важливо використовувати на даному уроці? Яка проблема буде на наступному уроці?
3. Пошукова діяльність вчителя по наповненню змісту уроку	Що необхідно зробити, щоб вирішити питання попереднього розділу і виконати поставлені переді мною і дітьми задачі уроку? Що мені відомо за матеріалом (темі, образу, змісту, формі)? Що потрібно вивчити, подивитися додатково в мистецтвознавчій, психологічній і методичній літературі, в засобах масової інформації? Чого я не знаю? Про що буде наступний урок?
4. Структура уроку	Яким буде урок? Рівень дітей в даному класі, рівень музичного(художнього) сприйняття, мислення, ерудиції, навиків? Що для них буде цікавішим, доступнішим: а) проблемна ситуація, побудована через гру, казку, пошукову роботу; б) слайд-фільм з пошуковими питаннями- коментарями; в) ролева або ділова гра на весь урок. Якою буде сюжетна лінія уроку, матеріал, домашнє завдання?
5.Тип, форма, мова уроку	Як побудувати матеріал уроку, щоб дітям було цікаво? Яке місце і час в уроці займатиме практична діяльність учнів? Як її включити в урок, щоб вона розвинула і закріпила теоретичну частину або передувала їй в ролі постановки конкретної музичної(художньої) проблеми? Який для цього застосувати метод: а) репродуктивний;          б) проблемний виклад; в) частково-пошуковий (евристичний) тощо.
6. Аналіз, оцінка, самооцінка уроку	Критерії для вчителя Наскільки втілений задум уроку, виконані його задачі. Яка виразність виконання. Наскільки ефективно будувався зворотний зв'язок на уроці. Яка актуальність уроку: зв'язок його змісту з життям Що і чому не вийшло на уроці (у мене, у дітей)? Що вийшло найбільш вдало і чому (у мене, у дітей)? Над чим ще необхідно попрацювати?	Критерії для учнів Що особливо цікавого було на уроці? Що нового ми відкрили, взнали на уроці? Чому новому навчилися? Які труднощі ми сьогодні подолали? Які задачі вирішили? Що нам не вдалося зробити на уроці? Ким ми сьогодні були більше: "музиканти"(художники) , "глядачі" або "мистецтвознавці"? Про що ви розповісте батькам, друзям?

1. Проаналізуйте запропонований варіант проектування уроку. Знайдіть схожість і відмінність із загальнодидактичною моделлю. Поясніть відмінності.
2. ​Виберіть з програми будь-яку тему для будь-якого класу і застосуйте запропонований варіант схеми "передбачення" уроку музичного (образотворчого)  мистецтва в своєму проекті.
3. Виділіть в запропонованому варіанті ті моменти, які виявилися     неприйнятними у вашій проектувальній роботі. Визначте причини невідповідності запропонованої моделі вашому проекту.

---

Схематично розглянемо можливість використання специфічних форм образотворчого мистецтва, інсценізації, досліджень, музичного мистецтва, гри, писем¬ної та усної творчості для «активізації» методів, які сприяють особистісно орієнтованому творчому навчанню.

«Активізація» методів навчання може відбуватися:

а) засобами образотворчого мистецтва з використанням таких його форм і прийомів:
•     рекламний буклет;
•     географічна карта;
•     комікси;
•     лозунги;
•     ребуси;
•     жива композиція;
•     дротяна скульптура;
•     настінний живопис;
•     мозаїчні малюнки;
•     фотографія;
•     підвісна скульптура;
•     агітаційний плакат;
•     малюнок;
•     фотомонтаж;
•     колаж;
•     герб;
•     оранжувальні композиції;
•     панорама;
•     драпіровка
•     ілюстрація;
•     слайди;
•     емблеми;
•     орігамі;
•     вітражі;
•     шарж;
•     силует;
•     словник у малюнках;
•     сюжетні ролики;
•     моделювання.

б) засобами інсценізації:
•     постановка п'єси;
•     пантоміма;
•     лялькова вистава;
•    діафільм;
•     відеофільм;
•     інтерв'ю;
•     читання за ролями;
•     рольова гра;
•     театр тіней;
•     зміна кінця п'єси;
•     сценка-жарт;
•     телевізійна пародія;
•     німий фільм;
•     відеовиступ.

в) засобами дослідження:
•     перепис;
•     екскурсія;
•     виставка;
•     таблиці;
•     огляд;
•     анкетування;
•     тестування;
•     діаграми;
•     обгрунтування гіпотези;
•     колекціювання;
•     дослідження подій;
•     альбом для вирізок;
•     практичне завдання.


г) засобами музичного мистецтва:
•     рекламна пісенька;
•     складання пісні;
•     віршування;
•     пісенна інсценізація;
•     порівняння піссні.,
•     написання мелодії, вірша.


д) засобами гри:
•    імітація;              
•    знайомство;
•    головоломки;
•    дилеми;
•    моральності;
•    кросворди;
•    настільні ігри;
•    ребуси.

ж) засобами усної творчості:
•     зіпсований телефон;
•     обговорення в малих групах;
•     запитання та відповіді;
•     колективне обговорення, дебати;
•     лекція;
•     декламування;
•     озвучування фільму
•     «круглий стіл»;
•     монолог;
•     діалог;
•     усне повідомлення;
•     прес-конференція


з) засобами писемної творчості:
•    надписи;
•     репортаж;
•     притча;
•     перефразування;
•     тести;
•     логічне обміркування
•     написання листа;
•     байка;
•     віршування;
•     відгук;
•     закінчення речень;
•     аналіз подій;
•     пошук слів
•     перелік;
•     опис;
•     нарис;
•     розповідь;
•     прес-реліз;
•     твір;
•     аналіз розповіді;
•     проведення аналогій

---

Аналіз композиції натюрморту

1. Композиційне розміщення зображення (заповнення формату)
2. Композиційний центр у композиційній площині (збігається, не збігається із зоровим центром);
3. Зміст постановки (сюжет);
4. Передача простору, віддаленості предметів;
5. Освітлення;
6. Передача характеру форми предметів, їх пропорцій, розміщення в просторі;
7. Виявлення конструктивної основи форми предметів;
8. Виявлення об’єму предметів (перспектива, ліплення форми засобами світлотіні, тону)
9. Колірне вирішення.

 Аналіз композиційної структури пейзажу
 

1. Вибір теми, сюжету твору;
2. Пошук найкращої точки зору;
3. Визначення формату й розміру полотна;
4. Співвідношення і взаємозв’язок  частин;
5. Виділення основного в творі;
6. Досягнення цілісності та єдності зображення.